Рівень самооцінки впливає на всі вчинки
людини. Часто самооцінка особистості буває занижена, тобто реальні можливості
людини вище, ніж уявлення людини про свої можливості. Формування самооцінки
відбувається ще в дитячому віці. Адекватна самооцінка – це передумова успішної
діяльності людини та адаптації в соціальних умовах.
Як правило діти з негативною самооцінкою
володіють дивною здатністю починаючи будь-яку справу, знаходити непереборні
перешкоди для її виконання.
Низька самооцінка у
молодшому шкільному віці проявляється:
-
У словах «У мене це
ніколи не вийде»;
-
У небажанні визнати
свою провину: «Я не винен, що…»;
-
У негативному
відношенні до школи й учителів: «Учителі мене не люблять»;
-
У негативному відношенні
то оточуючих : «Мене ніхто не любить; мене всі ображають»;
-
У низькій
мотивації, відмові від спроб досягти успіху: «Мене це не цікавить. Всерівно
нічого не вийде»;
-
У підвищеній
чутливості до критики: «Всі проти мене»;
Важливо, щоб самооцінка була не просто
позитивною, а й адекватною. Батьки, як найближчі для своєї дитини люди, можуть
вплинути на формування позитивної самооцінки.
1.
Не порівнюйте свою
дитину з іншими. Порівнюйте з успіхами самої дитини «Сьогодні в тебе вийшло
краще ніж учора». Приймайте та любіть дитину такою, якою вона є.
2.
Хваліть дитину за
кожне її досягнення, навіть якщо воно на ваш погляд незначне. Похвала допомагає
формувати впевненість у своїх можливостях.
3.
Не змушуйте дитину
привселюдно визнавати свої помилки і промахи, а допоможіть усвідомити їх
існування.
4.
Своєчасно виявляйте
таланти своєї дитини та допомагайте розвивати їх.
5.
Формуйте
впевненість дитини у позитивному відношенні оточуючих до неї.
6.
Формуйте почуття
власної значущості.
7.
Найголовніше!
Виражайте свою любов до дитини як можна частіше. Дитина повинна відчувати вашу
любов та підтримку постійно.
Основні способи, якими батьки виражають любов
1.
Дотик. Один із
найважливіших виявів любові людини. У перші роки життя дитині необхідно, щоб
дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили на
коліна. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток.
Дитина у будь-якому віці повинна відчувати батьківську любов. Щоб бути
впевненою у любові до себе, дитині необхідно щодня не менше 8 обіймів. За
допомогою ніжних дотиків та поцілунків можна сказати набагато більше ніж за
допомогою слів. А скільки разів на день Ви обіймаєте та цілуєте свою дитину?
2.
Слова-заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого
досягла сама. Проте не треба хвалити надто часто, тому що слова втрачають усю
силу і сенс. Кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. Якщо ви
незадоволені дитиною, намагайтеся про це повідомити спокійно. Постійна критика
шкодить дитині, бо вона є доказом батьківської нелюбові. Щодня знаходьте привід
похвалити дитину.
3.
Час. Це ваш самий
цінний подарунок дитині. Проводити час з дитиною – значить віддавати дитині
свою увагу. Іноді діти роблять погані вчинки для того, щоб батьки звернули на
неї увагу: бути покараним краще, ніж бути забутим. Які б ви заклопотані не
були, хоча б декілька годин на тиждень приділіть увагу своїй дитині.
4.
Подарунок. Це символ любові,
коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї. Багато батьків
використовують подарунок, щоб відкупитися від дитини: «Якщо ти будеш добре
вчитися, я куплю тобі комп’ютер». Діти, які одержують такі подарунки, починають
думати, ніби любов можна замінити різними речами. Справжній подарунок дається
не в обмін на щось, а просто так. Подарунком може стати все що завгодно, їх не
обов’язково купувати. Головне придумати, як його подарувати.
5.
Допомога. Материнство та
батьківство можна порівняти з професією. Кожний з батьків несе відповідальність
за виконання довгострокового контракту, що передбачає ненормований робочий
день. Щодня діти звертаються до вас із різноманітними запитаннями, проханнями.
Завдання батьків - почути їх та відповісти на них. Якщо батьки допомагають
дитині з радістю, її сердечко наповнюється любов’ю. Якщо буркотять чи сварять
дитину, така допомога її не тішить. Допомагайте дитині, коли вона про це
просить, навіть тоді, коли ви вважаєте, що дитина може справитися самостійно.
Всі діти різні. Кожна дитина потребує у тій
чи іншій мірі, допомоги дорослих, слів-заохочення, часу, подарунків чи дотиків.
Шановні батьки, придивіться до своїх дітей. Оберіть ту мову любові, якої
потребує саме ваша дитина. Діти по-різному відчувають любов, але кожна дитина
потребує її. Якщо ми любимо їх, не зважаючи ні на що, вони завжди зможуть
контролювати свою поведінку і не піддаватися тривозі.
Немає коментарів:
Дописати коментар